Ліна Костенко. Роман у віршах "Маруся Чурай". Фольклорна основа твору. 1 частина. Суд

                                                                                                          Ця дівчина... Обличчя, як з ікон.

І ви її збираєтесь карати?!

А що, як інший вибрати закон,—

                                                                            не з боку вбивства, а із боку зради?

Ліна Костенко "Маруся Чурай"

Шановні студенти!

   Загальна характеристика роману:

 Ми з вами долучаємось до вивчення видатного явища в українській літературі - роману Ліни Костенко "Маруся Чурай". Історичний, соціально-психологічний роман у віршах Л. Костенко «Маруся Чурай» критики назвали енциклопе­дією духовного життя України XVII століття. Твір уперте прийшов до читача в 1979 році, тобто писався у період виму­шеної тривалої мовчанки поетеси між збірками «Мандрівки серця» та «Над берегами пічної ріки». Варто згадати й те, що негативні внутрішні рецензії затримали вихід роману ще на кілька років. Лише після спеціальної ухвали Спілки пись­менників України твір побачив світ.

 Фольклорна основа твору:   

    Про Марусю Чурай, дівчину з легенди, створено перекази, написано нариси, розвідки, художні твори. До осмислення феномену її життя і творчості зверталися Г. Квітка-Основ'яненко, М. Старицький, В. Самійленко, С. Руданський та інші. Проте безперечним є те, що про цю постать історія не зали­шила нам жодного свідчення. Інша річ — легенда. Вона приписує Марусі авторство таких популярних пісень, як «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Засвіт встали козачень­ки», «Грицю, Грицю, до роботи», усього їх понад двадцять. За легендою, дівчина мала чудовий голос, була працьовитою, доброю, щирою. Жила з матір’ю. Бо батька — Гордія Чурая — спіткала смерть на полі бою (за іншими переказами — його страчено у Варшаві). Особливе місце в легенді відведено сто­сункам дівчини з вродливим козаком Грицьком Бобрен­ком, який зрадив кохання, одружився з багатою. Маруся, щоб помститися, отруює хлопця настоєм із зілля. Відбувся суд, але дівчину не стратили, а помилували. Основна фольклорна основа - балада "Ой не ходи, Грицю..."

    Ця легенда і стала сюжетною схемою роману Л. Костен­ко, яку можна розглядати вдвох розгалуженнях: зображен­ня контексту епохи, тобто широкого суспільно-політичного тла України XVII століття, і життя Марусі Чурай, історія її нещасливого кохання. Проте, використовуючи відомий сю­жет, поетеса по-новому осмислює його. Це стосується тракту­вання постаті головної героїні, зображення соціально-психо­логічної атмосфери епохи.

Ваше завдання:

1. Ознайомитись із загальною інформацією про роман. Виписати рік написання, історичну та фольклорну основу твору (коротко, тезами).

2. Прочитати чатину роману "Якби знайшлась неопалима книга". (1 розділ - суд над Марусею)

3. Випишіть у 2 колонки захисників Марусі та її обвинувачів. 

4. Дайте відповідь на запитання, за якими моральними якостями розділились люди, які обвинувачували Марусю, і які захищали? Що об'єднувало людей в ці групи?