Шановні студенти!
В.Шевчук - один із найплідніших українських письменників,а його повість "Дім на горі" - один із найяскравіших прикладів необарокового стилю.Народна міфологія завжди цікавила українських письменників. Згадаймо Лесю Українку та М.Коцюбинського. В.Шевчук у повісті теж створює свій світ, неповторний, містичний, у якому є добро і зло, спокуса і любов, чоловіче і жіноче начала та їх боротьба, яка точиться споконвіку.Ваші завдання:
- знайти інформацію про композицію повісті, записати,
- прочитати повість-преамбулу "Дім на горі",
- відповісти на запитання у методичних рекомендаціях,
- переглянути художній фільм "Голос трави". Описати міфологічний світ у міні-творі "Особливості міфологічного світу В.Шевчука". Порівняти міфологію В.Шевчука та Лесі українки, М.Коцюбинського.
Художній фільм "Голос трави":
Повість-преамбула "Дім на горі" Валерія Шевчука має яскраво виражений міфологічний світ. Діють міфічні істоти, наприклад, Лісовик, Домовик. Вони живуть своїм життям, як звичайні люди, товаришують одне з одним. Є яскравість сюжету, переплетіння реального і містичного, де вже людям ставало незрозуміло, де міф, а де реальність. Є людин-провідник між світом людей і потойбічним світом - відьма, до якої на науку просилася молода дівчина. Цього не було у творах Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків" і драмі-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня". Але є спільне у цих двох творах - це містичність оповіді, вплив цих сил на повсякденне життя людей.
ВідповістиВидалитиРоман - балада "Дiм на горi" - це мiстична оповiдь, у якiй присутнi мiфiчнi iстоти .Шевчук описує у своїх творах, життя людей, у двох вимірах. З одного боку в реальному вимірі, з іншого боку в вигаданому. Наприклад, дід Іван. Він міг сидіти в тиші і слухати розмову трав, деревьв і квітів, розумів гармонію природи. їм нагадував дядько Лева з "Лісової пісні" Лесі Українки.Також у творі Шевчука є міфічний персон , як відьма, чого не було в Лесі Українки та Михайла Коцюбинського.
ВідповістиВидалитиРоман "Дім на горі" побудований з двох частин: повісті-
ВідповістиВидалитипреамбули і циклу "Голос трави" з тринадцяти новел. Та, мабуть,
невипадковим є те, що новел налічується тринадцять (магічне число).
У циклі "Голос трави" представлено широкий спектр міфологічних
образів: домовик, чорт, лісовик, відьма, потерчата, перелесник, чаклунка,
причому кожен з них майстерно інтерпретований й органічно вплетений у
канву твору. Всі герої живуть у двох вимірах – у дійсному світі і
уявному, вигаданому. Ці світи сходяться, співіснують, але від того не
змінюється нічого в долі героїв.
Роман-балада Валерія шевчука «Дім на горі» — твір про любов. Любов у широкому розумінні: як складне й високе почуття, що містить у собі кохання, поняття рідної землі, дому, що символічно уособлює спокій, рівновагу духу вміння бути небайдужим, намагання освітити своє видноколо святим і високим вогнем творчого осяяння, — той стан, що його однаково переживають козо-пас Іван та його внук.
ВідповістиВидалитиТой дім на горі побіля річки Тетерів, довкола якого розгортаються події повісті-преамбули, уособлює своєрідну фортецю нашої духовності, той ідеал, до якого прагне жива душа. Дарма що той дім не розгаданий до кінця, загадковий і недоступний декому. Зате традиція дому є стійкою: там володарюють жінки — зачинательки та продовжувачки роду, хоронительки моралі. Чоловіки тут з’являються вряди-годи; їм належить доля блудних синів. Лише від тих, хто нап’ється води тут, на горі, з рук жінки, народжуються дівчатка. Хлопці народжуються від таємничих прибульців, які зваблюють жінок усупереч їхній волі, — «джиґунів».
Спочатку вони з’являються в подобі сірого птаха, який перетворюється в чоловіка, а потім так само таємниче зникає. Зате залишаються по них нащадки — Хлопці, покликані бути творцями — поетами, художниками. Так народився козопас Іван, який згодом залишить нащадкам свої тринадцять напівфантастич-них оповідей, так народився і син Галі Хлопець, який ті оповідання «приладить до літературного вжитку». Сама по собі напрошується думка про те, що першопоштовхом творчості є неземна, диявольська (не Божа! ) сила. Взагалі сюжет повісті «учуднений» багатьма засобами. Важливе значення має в ньому й символіка, зокрема кольорів (синій, сірий, жовтий, зелений), образів (як реалістичних, так і умовно-фантастичних.
Повість-преамбула "Дім на горі" Валерія Шевчука має яскраво виражений міфологічний світ. Діють міфічні істоти Домовик, Лісовик. Вони живуть, як люди, товаришують одне з одним. В сюжетті переплетіння реального і містичного, і незрозуміло де міфічність, а де реальність. Є людин-провідник між світом людей і потойбічним світом - відьма, до якої на науку просилася молода дівчина. Цього не було у творах Лесі Українки "Лісова пісня" і Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків" . Але є спільне - це містичність.
ВідповістиВидалитиПодумайте над тим, як показана у творах взаємодія містичного та реального світу. Поки що відповіді суперстандартні, немає аналізу творів, пригадування героїв Лесі Українки та М.Коцюбинського. Продовжуємо.
ВідповістиВидалитиПовісті дім на горі є багато міфічних образів. Але найголовнішим, мабуть, і сірий птах, який з*являється у першій частині. Він спускався з гори й перетворювався на молодого джигуна, який зваблював дівчат, а потом кидав, що сталося з Галею, та з її дочкою Оксаною. Ще у творі міфічним, на мою думку, було те, що бабця Галі вважала що виходити заміж їй можна лише за того чоловіка, який піднявся знизу до їх дому на горі, а не спустився з гор. Бо від чоловіка, який спустився з гори завжди народиться хлопчик, а сам чоловік втече, а від чоловіка, що піднявся знизу-дівчатка, та с з ним можна жити у сім*ї. Ще міфічними образами у повісті «Дім на горі» були домовик, лісовик.
ВідповістиВидалитиЯ вважаю, що у повісті «Дім на горі» був явний контакт містичного світу з реальним: це контакт Сірого птаха з дівчатами, що жили у домі на горі.
У драмі Лесі Українки «Лісова пісня» майже не було цього контакту. Точніше, він був, але міфічні істоти боялися та ховалися від людей, намагалися не потрапляти їм на очі. Вони жили у своєму світі, а у світ людей намагалися майже не потрапляти. Та й люди не любили міфічних істот, лякалися їх, цуралися. Хоча тут теж був зв*язок між містичним та реальним світом, це кохання Лукаша та Мавки, але воно теж виявилося трагічним.
Леся Українка у "Лісовій пісні" та Валерій Шевчук у своєму романі - баладі "Дім на горі" показували міфологічний світ. У їхніх творах так тісно переплетені реальні картини з фантастичними, умовними, ірреальними. Як у Л.Українки так і у В.Шевчука (у другій частині повісті ) герої перебувають у химерному світі, проте по суті він нічим не відрізняється від реального світу. Так само відбувається боротьба світу та темряви , добра і зла. Людина шукає себе, шукає сенс свого буття, прагне розібратися в навколишньому світі. Адже в реальності панує страх, неспокій та невпевненість. Ще схожість рис міфології проявляються у тому, що як Л.Українка так і В.Шевчук у своїх творах показали нещасливе кохання реального та міфологічного світів. У Лесі це було кохання Мавки , з містичного світу, та Лукаша - з реального. У Валерія Шевчука це ж Панна сотниківна, з реального життя, і чорт - з містичного, демонічного. Щойно чорт опинився на землі, закохався в Панну: "...стислося серце, й важко дихати йому стало. Завмер, вдивляючись до болю в очах у чарівне видіння. Панна була гарна, такої краси ще не зустрічав він на цій землі, тож, дивлячись на неї, відчув на душі смуток і щастя". Чорт зізнається Панні у коханні, проте вона його відштовхує. Вона каже : "Я не піддамся тобі, чорте, прошепотіла вона, бо любов свята... " Через відмову чорт гине. Так само і у "Лісовій пісні", але там гине Мавка через любов до Лукаша. Однак усі герої свідомо чи підсвідомо прагнуть до внутрішньої чистоти та гармонії. У двох творах містичні і реальні герої були різними за статтю, проте у кінці кінців життя своє губить вихідець із міфологічного світу, збіг то чи ні...
ВідповістиВидалитиміні-твір "Особливості міфологічного світу В.Шевчука"
ВідповістиВидалитиРоман-балада Валерія шевчука «Дім на горі» має яскраво виражений міфологічний світ.У творі зображено дуже багато міфологічних істот,наприклад таких як Лісовик і Домовик. Ці міфологічні істоти живуть як справжні люди,вони вміють товаришувати,що сама не завжди вміють люди. Яскравість сюжету проявляється в тому,що люди вже не розуміють де міф,а де саме реальність.Шевчук в своєї повісті зміг описати життя людей в двох вимірах,в реальному та в міфічному,що дуже зацікавлює читачів. Роман-балада складається з двох частин повісті-преамбулі та"Голос трави"!
В першій частині містичний мотив не так яскраво показано, як в другій. У другій частині яскраво представлені містичні істоти як лісовик, домовик, чаклунка, потерчата, відьма,чорт, а також поєднується реалістичний світ те, що вони як і люди спілкуються, жартують,скаржуться на життя, хочуть сім`ю.
На мою думку, Яу повісті «Дім на горі» був явний контакт містичного світу з реальним: це контакт Сірого птаха з дівчатами, що жили у домі на горі. Це далеко не єдиний випадок де нам зустрічається контакт місточного світу з реальним.
Взагалі сюжет повісті містить у собі багато цікавих засобів зацікавлення! Важливе значення має в ньому й символіка, кольори :синій, сірий, жовтий, зелений та образи як реалістичні, так і фантастичні.
На мою думку особливість міфологічного світу В.Шевчука, Л. Українки, М.Коцюбинського, те що вони показують два світа (реалістичний і містичний) і те що ці твори впливають на людей( кохання, прагнення до життя тощо). Одна відмінність у Шевчука те що у нього був новий персонаж - відьма, якої не було у "Лісовї пісні" і у "Тіні забутих предків".Л. Українка і В. Шевчук показали у своїх творах не щасливе кохання між реальним та містичним світом.
ВідповістиВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалити«Дім на горі». Створювався він у 1966—1980 рр., а вийшов 1983 р. Цікавою є історія написання. Ось як розповідає про це сам В. Шевчук: «Книжку "Дім на горі" я писав мовби з кінця, тобто з другої її фольклорно-фантастичної частини "Голос трави". Писалася вона поволі: спершу одне оповідання, котре я відкладав убік - хай вилежиться, тоді друге й так далі. Мав щастя, що мене ціле десятиліття не друкували, отож міг собі дозволити таку розкіш - не поспішати. А коли згодом переглянув усі ті оповідання, побачив, що вони утворюють певну цілість. І от вона собі лежала, я відчув, що чогось їй бракує. І дописав тоді першу частину - роман-преамбулу, що, власне, дав назву цілій книжці - "Дім на горі". Тим самим у творі розлилась часова перспектива, увиразнились елементи притчі, що промовляє до нас не якимись силогізмами моральних повчань, а художніми образами, котрі не потребують логічних коментарів».
ВідповістиВидалитиОтже, твір складається з двох частин: повісті-преамбули «Дім на горі» і другої частини, яка має назву «Голос трави. Оповідання, написані козопасом Іваном Шевчуком і приладжені до літературного вжитку правнуком у перших» і об'єднує 13 оповідань.
Життя героїв перебігає мовби в якомусь химерному світі, який, однак, суттю своєю нічим не відрізняється від світу реального. В ньому так само відбувається протиборство між добром і злом, світлом і тінню, людина постійно шукає сенсу свого буття, самої себе, прагне розібратися в довколишньому світі, в якому панують страх, непевність, неспокій.
Взагалі сюжет повісті сповнений багатьма засобами. Важливе значення має в ньому й символіка, зокрема кольорів (синій, сірий, жовтий, зелений), образів (як реалістичних, так і умовно-фантастичних).
"Особливості міфологічного світу В.Шевчука"
ВідповістиВидалитиУ своїй повісті-преамбулі,В.Шевчук дає змогу побачити реальність та міфологічний світ.У нього в повісті використан міфічний образ сірого птаха,який спускається з гори та зваблює дівчат.Також використані образи лісовика та домовика,які дають змогу зрозуміти,що це міфічні образи вокористані автором для передачі в творі якоїсь казки.Ці образи дружні між собою.Є ще один образ,не менш важливий-це відьма.
У повісті-преамбулі ,,Дім на горі,, В.Шевчук зображує контакт містичного та реального світу(птаха та дівчат).У драмі-феерії л.Українки ,,Лісова пісня,, цього контакту не було.У Лесі Українки усі міфічні істоти жили собі у лісі,та не хотіли щоб їх хтось бачив.
На мою думку,відмінність В.Шевчука від Л.Українки та М.Коцюбинського полягає у деяких образах,а саме відьми.
Міні-твір "Особливості міфологічного світу В.Шевчука"
ВідповістиВидалитиЯкщо порівнювати твори «Лісова пісня», «Тіні забутих предків» та «Голос трави», то в усіх з них з*являється міфологічний персонаж – лісовик, але у кожному творі він різний. У «Лісовій пісні» він виступав в ролі захисника та передвісника не доброго для Мавки. У «Тіні забутих предків» він виступав персонажем, який гнався за нявкою, яка прийшла до Івана в образі Марічки, тому він його відволікав. У « Голосі трави» лісовик постає на вигляд звичайною людиною, яка нагадувала домовику, що вони поодинокі особи і не можуть завести сім*ю та дітей. Також ми бачимо цих героїв у різних творах протягом різного часу. Кожний з творів має взаємозв*язок з реальністю. У «Тіні забутих предків» фантастичність виявляється під час туги за коханою людиною, а у «Лісовій пісні» протягом всього твору переплітаються два світи, бо Мавка є міфологічною істотою, яка кохала реальну людину. У цих творах показане кохання, а у «Голосі трави» лише дівчина, яка прийшла до чарівниці на науку, після свого сну, який привів до неї, аби її не займали. Тому кожен твір має свої особливості перепліту фантастичного та реального.
У повісті-преамбулі В.Шевчука поєднано два світи - реальний та фантастичний. Ці два сіти поєднувала Леся Українка у драмі-феєрії "Лісова пісня", в якій фантастичне проявлялось через використання казкових персонажів(Мавка, Водяний, Той,що греблі рве, Потерчата, Русалка та ін.). Леся Українка намагалась вирішити одвічні питання: життя і смерті, кохання та ненависті, вірності та зради, пошуку правди і справедливості. У творі реальний та фантастичний світи переплітаються між собою: Мавка - дитя природи - закохуться у Лукаша.
ВідповістиВидалитиЩе у одному творі яскраво зображено міфологічний світ на фольклорному тлі - повість М.Коцюбинського "Тіні забутих предків". Твір написаний за мотивами гуцульських звичаїв, легенд, обрядів. Головну увагу у творі приділено життю Івана Палійчука. Міфічне ніби вплітається легендами у тло реальних подій. У творі присутні і мольфар, іщезник, і нявка, і чугайстр, проте ім не надано домінуючой ролі, як у "Лісовій пісні".
Міфологічний же світ у повісті-преамбулі "Дім на горі" показано через барокові символи, що пронизують увесь твір.Оповідка бабусі про долі жителів будинку побудована на основі народної легенди про перелесника. Синій птах з'являвся нізвідки і від нього народжувались хлопчики, які вирушали з дому і більше не повертались, вони уособлюють в собі творче начало. Схожою була легенда про перелесника, який зваблював жінок і від нього теж народжувались хлопчики. Незвичним є також образ дому, навколо якого розгортаються всі події, до нього ведеть дороги, які все ж повертають його жителів назад, дорога є символом життєвого шляху. Міфологічний світ у повісті-преамбулі ;Дім на горі" змальовано більш символічно. У другій частині роману - "Голос трави" міфологічний світ змальовано більш яскраво. Тут вже постають образи народної демонології - чорт, відьми, що яскраво описуються та стають головними героями новел, з яких складається "Голос трави".
У романі-баладі "Дім на горі" змальовані фольклорно-міфологічні образи, які не руйнуються, а зображуються на тлі сьогоденних проблем, в цих образах залишається, таємничість, загадковість, символічність, що і робить міфологічний світ, зображений Шевчуком, не схожим на інші твори.
У повісті "Дім на горі" у циклі “Голос трави” представлено широкий спектр міфологічних образів: домовик, чорт, лісовик, відьма, потерчата, перелесник, чаклунка. Автор намагається проникнути в глибинний зміст давніх уявлень народу. У творі Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків" міфологічне те, що Іван розмовляв з духом Марічки. У драмі-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня" можно назвати приблизно 30 постатей міфології, але все обертається навколо Лукаша та Мавки. Всі ці твори з'єднує нещасне кохання. І в усіх творах погибають жинки, а страждають чоловіки.
ВідповістиВидалитиУ циклі "Голос трави" у новелі "Перелесник" у Марії чоловік пішов на війну, автор проводить свою героїню через складні випробування: потрапляє на відьомський шабаш, зустрічається з білим хортом, опиняється на величезному смітнику, повертається на поріг рідного дому, але гине через усвідомлення оманливої любові.
У повісті "Тіні забутих предків" у Івана та Марічки було дуже сильне кохання, Вони не замечали нікого. Він мусив йти у полонину найматися, тому Іван прощається з Марічкою. Працюючи вівчарем, хлопець часто згадує кохану, її пісні. За літо з ним сталося багато пригод, але нарешті Іван повертається додому. Та Марічки вже немає. Довго шукав Іван кохану, не вірячи в її загибель. Потім знайшов її тіло.
У драмі-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня" Лукаш женився на Каліні, як і хотіла його мати. Тому Мавка загинула, превратившись в березу. Лукаш пізніше зрозумів як він її кохає але було вже пізно. Йому залишилося тільки грати на сопілці.
Міні-твір
ВідповістиВидалитиПрочитавши твори В.Шевчука,Лесі Українки та М.Коцюбинського,можна дійти до таких висновків!Що у творі В.Шевчука "Дім на горі"переплітається як реалістичний світ так і містичний!"Дім на горі" – твір про любов. Любов у широкому розумінні: як складне і високе почуття, що містить у собі кохання, поняття рідної землі, дому, що символічно уособлює спокій, рівновагу духу вміння бути небайдужим, намагання освітити своє видноколо святим і високим вогнем творчого осяяння, – той стан, що його однаково переживають козопас Іван та його внук.Показується доля дівчат які в ньому проживали!
У творі Лесі Українки "Лісова пісня" теж містична та реалістична.Лісові істоти олюднені, вони живуть і діють, розмовляють, як люди. У них своє розуміння добра і зла, вони наділені певними рисами вдачі за аналогією до людських.
У творі М.Коцюбинського "Тіні забутих предків" тільки реалістичний!Розповідь про дитинство Івана Палійчука і про ворогування його родини із сім’єю Гутенюків,а також його туга за Марічкою,яку потім він знайшов мертвою.
Отже,порівнюючи всі ці твори я можу сказати що твори "Лісова пісня" та "Дім на горі" схожі своєю фантастичністю,а в творі "тіні забутих предків" таке не спостерігається!
Твір складається з двох частин: повісті-преамбули «Дім на горі» і другої частини, яка має назву «Голос трави".
ВідповістиВидалитиУ повісті "Дім на горі" історія про жінок, кохання і родинні таємниці. Кожний герой тут приваблює своєї неповторною історією, котрі сплітаються в життя одного села.
У циклі "Голос трави" збірка історій, написаних одним із найцікавіших персонажів "Дому на горі" дідом Іваном.Проте тут немає перевертнів чи вовкулаків, тут наші, давні етнічні вірування знайшли втілення, зустрічаємо і домовиків, і чортів, і перелесника. Всі герої живуть у двох вимірах – у дійсному світі і
уявному, вигаданому. Ці світи сходяться, співіснують, але від того не
змінюється нічого в долі героїв.