Давайте я вас українізую!
Шановні студенти!
Небагато в українській літературі драматургічних творів, а зовсім мало - філологічної проблематики. М.Куліш - друг і соратник М.Хвильового та Леся Курбаса підняв саме таку проблему у комедії "Мина Мазайло" - проблему українізації кінця 20-х років. Наша сучасність дуже схожа на цей час тимчасового відродження.
- Ознайомтесь з біографією М.Куліша. Яку роль він відігравав у організації ВАПЛіте? Складіть конспект у зошитію
- Знайдіть інформацію про театр "Березіль". Зробіть коротку доповідь.
- Прочитайте твір "Мина Мазайло"http://www.ukrlib.com.ua/books/printthebook.php?id=60&bookid=1
- Дайте відповіді на запитання у методичних рекомендаціях (ті, хто будуть на занятті - усно):
«Мина Мазайло». Змістові запитання:
1.
Чому п’єсу
називають філологічною? Що означає слово «філологія»?
2.
Хто головні герої
п’єси?
3.
Яку мету поставив
собі Мина Мазайло? Чи всі члени родини його підтримали?
4.
Чому він вирішив
змінити прізвище? Як він це пояснює. Зачитати.
5.
Які прізвища
влаштували б Мину? Як вони їх вибирають? Зачитати. Про що це говорить?
6.
Чому саме Мокій не
погоджується на зміну прізвища?
7.
Чим Мокій
відрізняється від інших членів родини? Що значить для нього прізвище?
8.
Наскільки розумними
і моральними були Рина та мати? Доведіть з твору.
9.
Що говорить про
розум Мокія? Зачитати.
10. Як держава
ставилась до зміни прізвища? Яким був чиновник, що приймав заяви? Чи поодинокі
випадки зміни прізвища зафіксовані у творі? Зачитати.
11. Яке ставлення до
українського показано серед обивателів-міщан?
12. Хто така
Баронова-Козино? Подумайте над її дивним прізвищем.
13. Знайдіть частину, де показаний паралельний
урок російської та української. Чим вони відрізняються? Чому Мокій викликав
почуття у Улі, а вчителька так і не навчила Мину? В чому її помилка?
14. Знайдіть образ
Тьоті Моті. Звідки вона прибула? Як вона ставиться до всього українського? Як
себе поводить на зборах?
15. Яку політику
символізує тьотя Мотя?
16. Що ви можете
сказати про дядька Тараса? Чи можна сказати, що цей образ – символ крайнощів
українізації? В чому ви бачите ці крайнощі? Зачитати.
17. Чому дядько Тарас
утримується при голосуванні і не підтримує Мокія?
18. Як тьотя Мотя
пояснює походження української нації? Зачитати.
19. Як поводять себе
комсомольці? Чи справді вони зацікавлені в українізації?
20. Які наслідки мала
зміна прізвища для Мини? Чи реалістичне таке завершення для кінця 20-х років?
- Поміркуйте над фразою тьоті Моті "Лучше быть изнасилованной, нежели украинизированной!" Чи є сучасний зміст цієї фрази? Дайте відповідь на блозі.
- Яку філологічну проблему піднімає дядько Тарас по відношенню до іншомовних слів і як пропонує її вирішувати? Дайте відповідь на блозі.
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиФраза тьоті Моті "Лучше быть изнасилованной, нежели украинизированной!" означає вібір своєї приналежности до певних ідеологій, певного народу і категоричне заперечення всього українського. Звісно ж зараз ця проблема української культури наявна.Дуже гостро стоїть,дехто настільки проти що "краще бути ізнасілованной".Комедія філологічна, а точніше про становлення філологічних норм відносно свого прізвища і його етимології. Також філологічний зміст у тому,що Мокій пояснював Улі багато українських слів. А дядько Тарас сперечався с тьотьою Мотью про походження українських та російських слів. Мовляв російські слова вкрадені з інших мов.Українські теж запозичені,але вони цього не соромляться та зізнаються.
ВідповістиВидалитиДядько Тарас виступає за вживання української мови і за те, щоб не міняти і прізвище, тобто звернутися до свого коріння і пам'ятати про нього.
Дякую, вичерпна відповідь. 1,5 бали.
Видалити!)Вислів тьоті Моті говорить про ненавись до українського,прилеглість до певної думки,ідеології,народності.Українізація – болюче питання в двадцяті роки, і в дев’яності. Бо справді, українізація по-більшовицькому, за висловом персонажа «Днів Турбіних», якого цитує тьотя Мотя з Курська, – «це туман, чорний туман, і все це минеться». І цей туман покриває і тьотю Мотю з біло-синьо-червоним прапором, і дядька Тараса із прапором жовто-блакитним, і хворого на серце бідного Мину з його зреченням, і молодого комсомольця Губу, що не пам’ятає, ким був його пращур, та від імені нащадків пропонує обміняти свої прізвища «на принципові числа у всесвітній номерній системі». Це абсурд. Абсурдом є і зречення Миною Мазайлом своєї української мови, культури, історії, а значить і Батьківщини – України, абсурд і те, що Мокій схй-бився на українській мові, не бажаючи бачити нічого навкруги, крім неї.В наш час ця проблема стоіть дуже гостро.
ВідповістиВидалити2)Для дядьки Тараса українське дуже рідне.Він с повагою відноситься до своєї мови(виступає за її існування).
Пишіть свої думки. 1 бал.
ВидалитиТеатр "БЕРЕЗІЛЬ";
ВідповістиВидалитиУкраїнський театр. Заснований 31 березня 1922 Л.Курбасом, як мистецьке об’єднання «Березіль» навколо групи акторів колишнього «Молодого театру» (створений в 1918). Назва походить від першого місяця весни - березня. Працював 1922-26 у Києві, а в 1926-33 - у Харкові.
Створюючи «Березіль», Л.Курбас виходив з засади, що театр повинен не відтворювати, а формувати життєві принципи людей у суспільстві. Творча практика «Березілю» зазнавала впливу емпресіонізму і конструктивізму.
Від заснування театру в ньому діяла режисерська лабораторія (режлаб), яку очолював Л. Курбас. До неї входили молоді режисери й актори, серед яких були Ф.Лопатинський, Г.Ігнатович, Б. Тягно, М.Крушельницький, Б.Балабан, В.Скляренко, В.Чистякова, В.Василько, П. Береза-Кудрицький та інші.
Протягом 1923–1924 рр. у режлабі обговорювалися принципи роботи митців, що представляли сучасний на той час німецький експресіонізм. Про це свідчить й тогочасна практика театру. Крім вистав за п’єсами Г.Кайзера («Газ»), Е.Толлера («Машиноборці», «Людина-маса») рисами експресіонізму були позначені також постановки Л. Курбаса «Джіммі Хіггінс» за Е. Сінклером, «Гайдамаки» за Т.Шевченком, «Диктатура» І. Микитенка та інші.
На початку 1926 року Народний комісаріат освіти України вирішив перевести «Березіль» як кращий театр республіки до тодішньої столиці - Харкова. Йшлося про театр «Березіль», хоч повною назвою дітища Л. Курбаса було Мистецьке об’єднання «Березіль», яке містило в собі філіали або творчі майстерні (у Борисполі, Білій Церкві, Умані, Одесі) з центром у Києві. Кожна майстерня крім постійно діючого репертуару мала своє особливе завдання, виконуючи пошукову роботу в різних галузях театрального мистецтва.
4 травня 1926 року в приміщенні Київського театру імені В.І. Леніна відбулися урочисті проводи «березільців». У колективі театру «Березіль» об’єдналися кращі мистецькі сили з усіх майстерень. 16 жовтня 1926 року розпочався перший харківський сезон «березільців» прем’єрою вистави за п’єсою Ф. Кроммелінка «Золоте черево» у приміщенні на вулиці Карла Лібкнехта, де перед тим працював театр імені І. Франка під орудою Г. Юри, сьогодні театр міститься в тому ж будинку - на Сумській, 9.
У харківському «Березолі» засяяла яскрава тріада митців – Л.Курбас, художник В. Меллер, драматург М. Куліш. У творчій співдружності вони представили вистави «Народний Малахій» (1928), «Мина Мазайло» (1929), «Маклена Граса» (1933), які набули широкого розголосу в Україні, а перші дві вистави стали причиною для всеукраїнської літературної дискусії. То був період сталінських репресій, вони не обминули й «березільців». Наприкінці 1933 року Л. Курбаса було усунено з посади художнього керівника театру, він поїхав до Москви на запрошення С. Міхоелса для роботи над виставою «Король Л»ір у Державному єврейському театрі. У Москві його арештували. 1937 року Л. Курбас був розстріляний.
Майже двадцять років «Березіль», перейменований у 1935 році на Харківський державний драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка, очолював Мар’ян Крушельницький. Послідовник Леся Курбаса, він створив героїко-романтичний театр.
В різні роки в театрі працювали Д.Антонович, А.Бучма, М.Крушельницький, О.Середюк. Н.Титаренко, Н.Ужвій, С.Шагайда, В.Чистякова, Й.Гірняк, Л.Сердюк, І. Мар’яненко, Ф.Радчук С.Федорцева, Л.Радчук,М.Покотило, Є.Бондаренко, Л.Криницька та інші актори.
Про театр обговорюємо на занятті.
ВидалитиЦя фраза -це цілковитий протест проти всього українського, категоричне небажання визнавати існування усього українського. На грунті непорозумінь між членами родини ми можемо яскраво побачити політичний конфлікт, що фактично роздер родину навпіл на прихильників українізації і прихильників російської мови і культури. Родину зсередини розривають різні політичні переконання, для одних краще бути "изнасилованной, чем украинизированной", а для інших немає гіршої долі, ніж вчитися бути росіянами. Схожу ситуацію ми переживаємо і зараз: одні намагаються визначити для себе тільки шлях російської культури і мови, і з усіх сил противляться українізації, а для інших немає нічого гіршого за російську мову. Ось так і у наш час ми можемо проспостерігати таку собі драму, коли політичні переконання гублять добробут у родині.
ВідповістиВидалитиДядько Тарас - дуже яскравий приклад шанування традицій. Він не підтримує божевільну ідею зміни свого прізвища, заради кар'єрного зросту. Він сприймає це як відмову від рідних традицій, у всього, що було святим для його родини впродовж декількох поколінь, звернутися до коріння і памятати його. Він прихильник українізації. Він вважає, що іншомовні слова можна вдало замінювати українськими відповідниками, адже для його роду вона була рідна і з плином часу ставала все ріднішою
ВідповістиВидалитиДякую. 1,5 бали.
ВидалитиНа мою думку фраза тьоті Моті "лучше быть изнасилованной, нежели украинизированной"-показує ïï протест,а саме ïï приналежнiсть до ідеологій одного народу. Вона заперечує все українське. Конфлiкт у комедiï виникае на основi становлення філологічних норм свого прізвища і його етимології в суперечках мiж дядьком Тарасом i тiткою Мотью. Саме i сьогоднi ця проблема української культури iснує досi. На основi полiтичного конфлiкту виникають непорозуміння між членами родини, який дiлить ïх майже навпіл на прихильників українізації і прихильників російської мови і культури. Для одного краще бути "изнасилованной, чем украинизированной", а для іншого " нiчого не може бути гіршого, ніж стати росіянами".
ВідповістиВидалитиДядько Тарас у творi той герой,який виступає прихильником українiзацiї. Вiн шанує традицiï, поважає своïх пращурiв. Не підтримує ідею щодо зміни свого прізвища (заради кар'єрного зросту) для нього це як відмова від рідних традицій, вiдмова вiд усього того, що для його родини впродовж поколінь щанувалося та було святим. Для вирiшення проблеми,що стосується iншомовних слiв, вважає, що ïх можна замінювати українськими відповідниками.
ВідповістиВидалити1,5 бали.
ВидалитиУ комедіЇ "Мина Мазайло" йдеться про становлення в сім"ї філологічних норм відносно свого прізвища і його етимології. Фраза тьоті Моті "лучше быть изнасилованной, нежели украинизированной" на мій погляд показує її категоричне заперечення всього українського,небажання змінювати свої переконання стосовно вже обраних думки, ідеології та народності. У комедії ми можемо бачити виникнення політичного конфлікту, а саме: поділ родини на прихильників українізації і прихильників російської культури. Ця продлема гостро стоїть і назараз. Навіть в сучасном усвіті, на привеликий жаль, ми спостерігаємо протистояння української і російської культур та народностей.
ВідповістиВидалитиУ комедії "Мина Мазайло" Дядько Тарас виступае за вживання української мови та шанування рідних традицій. Він є прихильником українізації. Дядько не хоче змінювати прізвище, бо вважає що таким чином він відмовиться від свого корвння та переконань.На його думку, рідна мова повинна існувати (пропонуе замінювати іншомовні слова українськими, відповідними до них).
ВідповістиВидалитиПишіть своїми словами і читайте ппопередників. 1 бал.
Видалити1) Фраза тьоті Моті "Краще бути ізнасілованной, нєжелі украінізірованной» свідчить про її вороже та негативне ставлення до українців та вцілому всього українського. Тьотя Мотя сама за походженням українка, але вона вважає себе руською, а українську мову називає «австріяцькою вигадкою». На сьогодні, так само як і в комедії, гостро стоїть проблема поділу на прихильників українського та російського впливу.
ВідповістиВидалити2)Дядько Тарас є героем комедії, який підтримує українську сторону. Він є прихильником усього українського, він щиро любить свій народ, свою культуру та свій край: «Наші селяни не українці? Га?.. Та тому вже тисяча літ, як вони українці, а їх все не визнають за українців».
Пропозицію щодо зміни прізвищя він сприймає як пряму зраду собі та своїм пращурам.
Як Ви ставитесь до фрази тьоті Моті? 1 бал.
ВідповістиВидалитиТьотя Мотя настільки налаштована проти всьго українського, що вважає за кращим терпіти фізичну зневагу, ніж крах духовних ідеалів. Тьотя Мотя навіть висміює український народ, що змальовував у своєй п"єсі Булгаков "Дні Турбіних". Вона казала, якщоб Тарас і Мокій побачили таких безглуздих і дурних українців, то самі б відмовились від українізації. У наш час проблема встановлення і усвідомлення себе як представника якоїсь нації набуває нових забарвлень. Але кожна людина вирішує для себе, яка культура, побут, звичаї їй підходять, не залежно від того, де знаходиться її домівка. І не треба так засуджувати українізацію, як це робила тьотя Мотя, якщо ти себе вважаєш представником іншої нації.. Мабуть, кожному з нас варто згадати своє коріння, а не піддаватися впливові часу, ЗМІ.
ВідповістиВидалитиДядько Тарас по відношенню до іншомовних слів ставиться дуже погано!!!тому що на його думку,ці слова зібрані з різних мов в українську!.Він наполягав на тому, аби не запозичувати слова, а придумувати самим.
ВідповістиВидалити1,5 бали.
Видалити1. Фраза тьоті Моті "Лучше быть изнасилованной, нежели украинизированной!" на мою думку, виглядає як протест проти українського народу, його традицій тощо. Ця фраза показує приналежність її (тьоті Моті) до ідеології одного народу. У комедії показано конфлікт, який виникае на основi становлення філологічних норм свого прізвища і його етимології в суперечках мiж дядьком Тарасом i тiткою Мотью. І на сьогодні також ми маємо існування проблеми української культури. На основі цього конфлікту у родині виникають непорозуміння між собою, який ділить їх, як це відбувається і зараз, на прихільників українізації і прихильників російської мови і культури.
ВідповістиВидалити2. Дадько Тарас виступає прикладом шанування українських традицій. Він також не підтримує зміну свого прізвища заради кар'єрного росту, для нього це виглядає як відмова від традицій українскьих, від усього того, що протягом поколінь шанувалося його предками.
Також Дядько Тарас вважає, що можна слова замінити українськими схожими, аніж замінювати іх іншомовними словами.
ВідповістиВидалити1,5 бали.
Видалити1.) Я вважаю, що ця фраза: " Лучше быть изнасилованной, нежели украинизованной " має сучасний зміст тому , що тьотя Мотя зневажливо ставилася до всього українізованого , тому вона і дратувала Мокія. Конфлікт у комедії " Мина Мазайло " виникає у суперечках тьоті Моті між братом Мини - Тарасом. Тому , на мою думку , можна зробити висновок : за рахунок того , що зараз є конфлікти у політиці , тому світ розділився на прихильників російської та української мови. З цього й виходить фраза тітки : " лучше быть изнасилованной, нежели украинизованной ".
ВідповістиВидалити2.) Дядько Тарас підіймає проблему зради рідних традицій, не шанування всього українського. Він за те , щоб застосовувалася українська мова , що не потрібно міняти своє прізвище заради кар'єри.
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалити1) Цей вислів-це протест проти всього українського,бо т,Мотя вважала себе "руською",а українську мову "австрійською вигадкою". Через це непорозуміння сім'я поділилася на прихильників української культури та російської культури.Родина розколлася через політичні переконання.Кожна людина має свою думку.Зараз у нас в країні відбувається така ж ситуація.Народ поділився на тих,хто за те,щоб зберігти українську культуру і на тих хто хоче її знищіти.
ВідповістиВидалити2) Дядько Тарас поважав та цінував українську мову.Він по відношенню до іншомовних слів ставиться дуже критично тому, що на його думку,ці слова зібрані з різних мов в українську!.Він наполягав на тому,що краще замінити слова українськими,ніж взятих з іноземних мов.